Правда така це два дуже різні місця, кожна з яких має свою унікальну культуру та історію. Від ландшафту до рельєфу, краєвидів і туристичних визначних пам’яток Тибет і Бутан пропонують різні враження від відвідування. Під час будь-якого візиту до Гімалаїв рекомендується відвідати обидва місця.Jul 29, 2023
«Дзонгха» — це південнотибетська мова, якою розмовляють близько 130 000 осіб (не плутати зі стандартною тибетською, яка є зовсім іншою мовою). Слово буквально означає мову «кха», якою розмовляють у фортеці «дзонг».
Кількість тибетських біженців в Індії, Непалі та Бутані скоротилася за останні два десятиліття з піку приблизно в 150 000 у 1990-х роках до трохи вище 100 000 сьогодні. Точні дані на рівні країни недоступні, але переважна більшість біженців перебуває в Індії, приблизно 10 000 – у Непалі та 1300 у Бутані.
Бутан має історичні зв’язки з Тибетом через їх культуру, історію, релігію та економіку. Однак їхні стосунки стали напруженими після того, як Бутан підтримав Британську імперію та британське вторгнення в Тибет.
Тибетці та монголи, хоч і дуже різні, мають багато спільного, що є результатом принаймні адаптації до клімату та ізоляції. Кочові або осілі, ці популяції землеробів або тваринників жили ізольовано недовго.
Національна мова – дзонгха (бутанська), одна з 53 мов тибетської мовної сім'ї.. Писемність, яку місцеві називають Чхокей (буквально «мова Дхарми»), ідентична класичній тибетській. У системі освіти Бутану англійська є засобом навчання, тоді як дзонгха викладають як національну мову.