Транслокація білків в мітохондріальний матрикс включає взаємодію як ГТФ, так і АТФ. Імпорт цих білків відіграє важливу роль у кількох шляхах, що регулюються органелами мітохондрій, наприклад, перетворення оксалоацетату на фосфоенолпіруват (PEP) у глюконеогенезі.
АТФ використовується як загальний клітинний енергоносій4 і донор фосфорилу при фосфорилюванні5. Для цієї широкої ролі АТФ різні ферменти зв’язують АТФ для виконання своїх функцій у клітині. GTP, з іншого боку, має більш вузький діапазон клітинних функцій, наприклад, у синтезі білка6 та передачі сигналів7.
На етапі елонгації трансляції використовується GTP як джерело енергії для зв'язування нової амінозв'язаної тРНК з А-сайтом рибосоми. Він також використовується як джерело енергії для транслокації рибосоми до 3'-кінця мРНК.
Відповідь і пояснення: Під час синтезу білка АТФ (аденозинтрифосфат) використовується для додавання певної амінокислоти до транспортної РНК (тРНК). Реакцію каталізує фермент аміноацил-тРНК-синтетаза. Ця реакція поєднується з АТФ, що продукує АМФ і амінокислоту, приєднану до специфічної тРНК.
Хоча концентрація АТФ є, ймовірно, найважливішим параметром, що впливає на всю систему синтезу білка, GTP необхідний для ініціації трансляції, для елонгації та для завершення. Для характеристики ГТФ-залежності всієї системи білкового синтезу (рис.
мітохондрії розташована АТФ-синтаза у внутрішній мітохондріальній мембрані мітохондрій, у тилакоїдних мембранах хлоропластів і в плазматичних мембранах як еубактерій, так і архебактерій.