Стівен Дедалус – Головний герой «Портрету художника в юності». Підростаючи, Стівен проходить довгі періоди гедонізму та глибокої релігійності. Зрештою він приймає філософію естетизму, високо цінуючи красу та мистецтво.
Він символізує Телемаха, сина Улісса (Одіссея) — тут втіленого в Леопольда Блума, універсальної людини. Ще один доказ того, що Стівен Дедал був вигаданим аналогом Сам Джойс, він опублікував три своїх ранніх оповідання під псевдонімом Стівен Дедал.
В «Уліссе» він бачить себе як Фігура, схожа на Ікара, той, хто літав надто високо і спалив крила на сонці; як «Дедал» він порівнює себе з архетиповим літаючим асом.
Стівен класифікує КРАСУ на три форми: ЛІРИЧНИЙ, ЕПІЧНИЙ, ДРАМАТИЧНИЙ. ЛІРИЧНИЙ – «Форма, в якій художник представляє свій образ у безпосередньому відношенні до самого себе». ЕПІЧНЕ – «Форма, в якій митець представляє свій образ по відношенню до себе та інших».
Художній талант Стівена досі нереалізований…зараз він неохоче працює вчителем історії в дитячій школі. Він розчарований і примхливий, і все ще одягнений у траур через смерть своєї матері майже рік тому.
Крім того, як детально обговорюватиметься пізніше, Блум починає бачити в Стівені свого втраченого сина. Позбавлений батька і сина, Блум може знайти їх обох, вважаючи Стівена своїм сином, а себе – батьком Стівена. Стівен страждає не тільки від минулого, а й від майбутнього.