Накладні витрати також можна віднести до конкретного проекту чи відділу. Наприклад, компанія може розподілити накладні витрати на основі діяльності, виконаної в кожному відділі, наприклад друк або канцелярське приладдя.
Три поширені методи включають розподіл накладних витрат на основі пряма праця, машино-години або квадратні метри. Важливо, щоб підрядники вибирали методологію, яка найбільше підходить для їх конкретного бізнесу та типів проектів, які вони здійснюють.
Методи розподілу накладних витрат – це методи, які використовуються для розподілу накладних витрат на продукти чи послуги. Наведені варіанти включають метод ставки накладних витрат у відділі, метод ставки накладних витрат у підрозділі, метод ставки накладних витрат на підприємстві та метод калькуляції за видами діяльності.
Розподіл здійснюється у випадку тих статей накладних витрат, які не можуть бути повністю віднесені до певного відділу. Наприклад, заробітна плата керівнику заводу, орендна плата за фабрику, заробітна плата генерального директора тощо.
Бази розподілу накладних витрат, такі як робочі години, машино-години та години непрямої праці це показники, які використовуються для розподілу накладних витрат на продукти або послуги. Вартість машини не є базою розподілу, а натомість типом накладних витрат, отже, правильною відповіддю є а) години праці, б) години роботи машини, в) години непрямої праці.
Розподіл накладних витрат: наприклад, вся заробітна плата за понаднормову роботу, виплачена працівникам певного відділу, повинна бути віднесена до цього відділу. Подібним чином витрати на ремонт і технічне обслуговування конкретної машини повинні бути віднесені на той конкретний відділ, у якому знаходиться машина.