24 Поправді, поправді кажу вам: якщо пшеничне зерно, впавши в землю, не вмре, воно залишиться одне; якщо ж помре, то принесе багато плодів. 25 Хто любить своє життя, той погубить його, а хто ненавидить своє життя на цьому світі, той збереже його для життя вічного.
Наприкінці свого служіння Ісус подібний до пшеничного зерна: він дуже самотній і незрозумілий, хоча фізично його оточують люди. Його служіння принесе плоди через його смерть і воскресіння, що забезпечить нову основу для віри. На іншому рівні ця приказка описує християнське життя.
Зерно має велике символічне значення в Біблії. Це представляє достаток, забезпечення та благословення від Бога. У Святому Письмі зерно часто асоціюється з поняттям урожаю, як фізичного, так і духовного. Це служить нагадуванням про вірність Бога та Його обіцянку забезпечувати Свого народу.
Подібно до того, як насіння повинно «втратити своє життя», щоб виконати свою кінцеву мету, так само кожна людина має «втратити» своє мирське життя, щоб отримати вічність (Івана 12:25). Це буквально не означає фізичну смерть чи мучеництво, а скоріше готовність пожертвувати всім заради наслідування Христа (Марка 8:35–36).
Це представляє достатку, засобів до існування, родючості та циклу життя. Пшениця символізує взаємозв’язок між людьми та світом природи, підкреслюючи важливість співпраці та спільноти. Він несе духовну та релігійну символіку, представляючи духовне живлення, зростання та трансформацію.