Під «внутрішнім синтаксисом» числового виразу буде матися на увазі синтаксичні зв'язки в складному числовому виразі як-от двісті в англійській мові, і за його «зовнішнім синтаксисом» зв’язок між числовим вираженням числівника в цілому та іменником, який він кваліфікує, напр. від двохсот до…
Приклади синтаксису Наприклад, більшість речень англійською мовою дотримуються порядку слів підмет-дієслово-об’єкт, у результаті чого виходять синтаксично правильні речення, як-от: Хлопчик бив м'яч. Ми мало не спізнилися до школи, бо спізнилися на автобус. Середня тривалість життя жирафа становить близько 26 років.
Комбінаторні властивості словесних і фразеологічних конструкцій охоплюють дві сторони синтаксису: внутрішній і зовнішній синтаксис. Внутрішній синтаксис стосується того, з чого складається добре сформована фраза, тоді як зовнішній синтаксис стосується того, як фразу можна використовувати у більшій конструкції.
Типи синтаксису:
- Прості речення.
- Складні речення.
- Складносурядні речення.
- Складнопідрядні речення.
«Синтаксис» – це термін, який використовується для позначення розташування слів, фраз і речень у реченні, щоб вони звучали і виглядали осмисленими. Оксфордський словник для учнів визначає синтаксис як «спосіб, за допомогою якого слова та фрази поєднуються в речення в мові».
Прості речення — це речення, що містять одну незалежну частину з підметом і присудком. У простих реченнях можна використовувати модифікатори, складені підмети та складні дієслова/присудки. Стандартним розташуванням простого речення є підмет + дієслово + об'єкт, або порядок СВО.