Незалежна комісія з розслідування Бахрейну встановила, що в період з 14 лютого по 15 квітня 2011 року було пов'язано з повстанням 35 смертей. Комісія визнала уряд відповідальним за 20 із цих смертей, протестувальників — за 3, а натовп — за 2.
Під час повстання відбулися великі демонстрації та численні акти насильства. Понад сорок людей були вбиті, в тому числі кілька затриманих, які перебували під вартою, і щонайменше троє поліцейських. У 1999 році Хамад бін Іса Аль Халіфа змінив свого батька.
6–15 березня. 6 березня тисячі протестувальників зібралися біля офісу прем'єр-міністра в Бахрейні, вимагаючи його відставки, під час засідання уряду. Крім того, демонстранти залишилися в сотнях наметів на кільцевому перехресті Манами.
Відповідно до ЦУР, Звіт GOAL 3 за 2017 рік, основною причиною смерті в Бахрейні є захворювання серцево-судинної системи, тенденція, яка не змінилася з 1970-х років. Смертність від серцево-судинних захворювань зафіксована на рівні 85 на 100 тис. населення. Онкологічні захворювання посідають друге місце серед причин смерті (29,38 на 100 тис. населення).
14 лютого (протестувальники називають «Днем гніву») з окремих районів Бахрейну повідомлялося про сутички. Гелікоптери кружляли над Манамою, де вдень мали зібратися протестувальники; також була більша присутність поліції в шиїтських селах.
Закони Бахрейну не обмежують смертну кару лише за найтяжчі злочини. У 2017 році уряд Бахрейну відновив страти, а суди розширили практику винесення смертних вироків, особливо у справах, які ймовірно пов’язані з тероризмом. 14.