Лікування/контроль Найпоширенішими препаратами в невідкладних станах для лікування гострих дистонічних реакцій є димедрол і бензтропін. Симптоми зазвичай покращуються або різко зникають протягом 10-30 хвилин після введення парентеральних антихолінергічних засобів.
Лікування гострої дистонії включає припинення прийому викликаного препарату та лікування антихолінергічними або антигістамінними препаратами (наприклад, дифенгідраміном), часто ін’єкційними або внутрішньовенними. Навіть без медичного лікування більшість випадків вирішуються протягом 12-48 годин.
Потенційною причиною медикаментозної дистонії є розвиток гіперчутливості дофамінових рецепторів після тривалої блокади цих рецепторів із застосуванням антипсихотичних або протиблювотних засобів. Майже у всіх випадках медикаментозні дистонії є оборотними та зникають після припинення прийому викликаного препарату.
Клозапін можна розглядати для осіб, які мають високу чутливість до паркінсонізму, спричиненого антипсихотичними засобами. 3. Почніть короткочасний курс пероральних антихолінергічних препаратів тривалої дії, таких як бензтропін, тригексифенідил або димедрол для полегшення симптомів.
Антигістамінні засоби, біпериден і бензодіазепін ефективні для лікування медикаментозної дистонії [8, 11, 16]. У цьому випадку симптоми негайно зменшилися після введення гідроксизину.
Найпоширенішими препаратами, доступними в невідкладній ситуації для лікування гострих дистонічних реакцій, є димедрол і бензтропін. Симптоми зазвичай покращуються або різко зникають протягом 10-30 хвилин після введення парентеральних антихолінергічних засобів.