Понтійська грецька мова — це група новогрецьких різновидів, що походять від стародавньої грецької мови койне та переформовані середньовічною грецькою мовою. Він формувався протягом тисячоліть з часів іонійської колонізації вздовж південного узбережжя Чорного моря приблизно з 7 ст. е.
Понтійські греки є ан етнічна грецька підгрупа, корінні жителі регіону Понт, на північному сході Анатолії. Греки жили в Понті з «часів аргонавтів, Геродота, Ксенофонта і десяти тисяч».
Понтійці були і залишаються людьми переважно грецького походження з історично переважаючою ромською ідентичністю (як більшість грецькомовного населення в Малій Азії, Новому Римі та на Північних Балканах – від Фракії до Софії та Румунії) та місцевою – понтійською ідентичністю.
Понтійська грецька мова (понтійська: Ρωμαίικα, романізоване: Rhomaiika, грецьке: Ποντιακά, романізоване: Pontiaka; турецька: Rumca або Romeika) є різновид новогрецьких корінних жителів до регіону Понту на південному узбережжі Чорного моря, північно-східної Анатолії та східного турецького та кавказького регіону.
Більшість понтійських греків с Греко-православна віра. Протягом століть регіоном керували різні правителі. З 15 століття належав Османській імперії. На початку 20 століття багато понтійських греків були депортовані та вигнані зі своїх домівок.
Понтійська грецька — група новогрецьких різновидів, що походить від давньогрецької мови койне та переформована середньовічною грецькою мовою. Він формувався протягом тисячоліть з часів іонійської колонізації вздовж південного узбережжя Чорного моря приблизно з 7 ст. е.