Другий закон руху Ньютона стверджує, що F = ma, або результуюча сила дорівнює масі, помноженій на прискорення. Більша сумарна сила, що діє на об’єкт, викликає більше прискорення, а об’єкти з більшою масою потребують більшої сили для прискорення.
Друге рівняння руху дає співвідношення положення-час, тобто s = ut + (1/2) at2. Тут v — кінцева швидкість, u — початкова швидкість, a — прискорення, t — час.
Другий закон Ньютона можна підсумувати простим математичним рівнянням, де Сила (F) еквівалентна масі об’єкта (m), помноженій на його прискорення (a), або F=ma. Простіше кажучи, прискорення об’єкта залежить від величини сили, яка до нього прикладена, і його маси.
Визначення другого закону руху Ньютона Прискорення тіла прямо пропорційно сумарній силі, що діє на тіло, і обернено пропорційно масі тіла. Це означає, що зі збільшенням сили, яка діє на об’єкт, збільшується прискорення об’єкта.
Згідно з першим законом, об’єкт не змінить свого руху, якщо на нього не подіє сила. Згідно з другим законом, сила, що діє на об’єкт, дорівнює його масі, помноженій на його прискорення. Відповідно до третього закону, коли два об’єкти взаємодіють, вони прикладають один до одного сили однакової величини та протилежного напрямку.
Другий закон руху Ньютона називається a закон імпульсу. У ньому стверджується, що прискорення, створене в об’єкті внаслідок прикладеної до нього сумарної сили, прямо пропорційне величині сили. Третій закон руху Ньютона називається законом дії-протидії.