Коли ми витрачаємо їжу, ми також витрачаємо всю енергію та воду, необхідні для її вирощування, збирання, транспортування та упаковки. І якщо їжа потрапляє на звалище і гниє, вона виробляє метан — парниковий газ, навіть сильніший за вуглекислий газ.
Їжу потрібно вирощувати та обробляти, транспортувати, розподіляти, готувати, споживати, а іноді й утилізувати. Кожен із цих кроків створює парникові гази, які затримують сонячне тепло та сприяють зміні клімату. Приблизно третина всіх антропогенних викидів парникових газів пов’язана з продуктами харчування.
Така кількість відходів має далекосяжні наслідки для суспільства: Корисна їжа, яка могла б допомогти прогодувати нужденні родини, відправляється на смітник. Земля, вода, праця, енергія та інші ресурси використовуються для виробництва, переробки, транспортування, приготування, зберігання та утилізації викинутих харчових продуктів.
Неналежне поводження з відходами може призвести до забруднення поверхневих вод, ґрунтових вод, землі та повітря. Наприклад, коли відходи незаконно скидають узбіччя доріг, у лісі, на незаконних звалищах, у заболочених місцях, в озерах і струмках або їх спалюють неналежним чином, усе це є прикладами неналежного поводження.
Витрачена їжа гниє і виділяє метан, парниковий газ, який у 28 разів потужніший за CO2, утримує тепло в атмосфері.
Соціальні та економічні наслідки Соціально та економічно, харчові відходи являє собою втрачену можливість подолати глобальний голод. Це загострює продовольчу безпеку, особливо в збіднілих громадах. Економічно це виснажує ресурси, впливаючи на всіх, починаючи від окремих домогосподарств і закінчуючи великими виробниками продуктів харчування.